ДБН В.2.5-13-98 «Пожежна автоматика будинків і споруд» (витяг).

1.1.1. Автоматичні установки пожежогасіння повинні виконувати одночасно і функції авто­матичної пожежної сигналізації.

При відповідному техніко-економічному обгрунтуванні у приміщеннях, обладнаних автома­тичним пожежогасінням, додатково встановлюється автоматична пожежна сигналізація.

1.1.2. Автоматична пожежна сигналізація повинна працювати цілодобово.

1.1.3. Автоматичні установки пожежогасіння, за винятком спринклерних, повинні мати дистанційний та місцевий пуск.

1.1.4. Вогнегасну речовину, тип і параметри установок пожежогасіння належить приймати з урахуванням НД, що встановлюють вимоги до конкретних будинків і споруд за пожежною небезпе­кою, виходячи з характеру технологічного процесу виробництв, властивостей матеріалів.

1.1.7. За наявності технічної можливості сигнали від приймально-контрольних приладів устано­вок пожежогасіння та пожежної сигналізації виводять на пульти централізованого нагляду пожежної охорони.

Установки водяного та пінного пожежогасіння

1.2.1 Установки водяного, пінного, а також водяного пожежогасіння зі змочувачем підроз­діляються на спринклерні та дренчерні.

Параметри установок водяного пожежогасіння зі змочувачем належить визначати аналогічно параметрам установок водяного пожежогасіння.

1.2.2. При обладнанні будинків і споруд водяними і пінними установками пожежогасіння, при техніко-економічному обгрунтуванні допускається передбачати установки пожежогасіння в при­міщеннях, де за нормами вимагається тільки автоматична пожежна сигналізація. Для цих приміщень витрати вогнегасної речовини не повинні бути визначальними, а інтенсивність зрошення прий­мається нормативною.

1.2.3. Для кожної секції установки пожежогасіння слід передбачати окремий вузол керування.

1.2.4. За наявності в приміщенні технологічних площадок, виконаних із суцільного матеріалу, обладнання або вентиля ційних коробів (нахилених або горизонтальних) з мінімальним розміром по ширині або діаметру більше ніж 0,75 м, розта шованих на висоті від підлоги не менше 0,70 м, належить під ними додатково встановлювати спринклерні або дренчерні зрошувачі, спонукальну систему установки пожежогасіння.

Спринклерні установки

1.2.5. Спринклерні установки пожежогасіння в залежності від температури повітря в примі­щеннях належить проектувати:

— водозаповненими — для приміщень з мінімальною температурою повітря 5 °С та вище;

— повітряними — для неопалюваних приміщень будинків, розташованих в районах з три­валістю періоду з середньо добовою температурою повітря, яка дорівнює або нижче 8 °С більше як 240 діб на рік;

— водоповітряними — для неопалюваних приміщень будинків, розташованих в районах з три­валістю періоду з середньодобовою температурою повітря, яка дорівнює або нижче 8 °С 240 і менше діб на рік.

1.2.6. В складських приміщеннях із стаціонарними стела жами, з висотою складування продукції , від 5,5 до 25 м належить передбачати встановлення спринклерних зрошувачів в зоні високостелажного зберігання продукції під перекриттям (покриттям), під екранами у внутрішньостелажному просторі, а також під перекриттям (покриттям) в зонах прийняття, упакування та відправлення продукції.

1.2.7. Спринклерні установки належить проектувати для приміщень заввишки не більше 20 м. Ця вимога не поширю ється на проектування установок для внутрішньостелажного простору приміщень, передбачених в 1.2.6, а також для захисту конструкцій будинків, споруд і вентиляційних камер.

1.2.8. В межах одного приміщення належить встановлювати спринклерні зрошувачі з випускним отвором однакового діаметра.

1.2.9 Для однієї секції спринклерної установки слід приймати не більше 800 спринклерних зрошувачів різних виконань, а для внутрішньостелажного простору — не більше 500 зрошувачів. При цьому загальна ємність трубопроводів кожної секції повітряних та водоповітряних установок повинна бути не більше З м3.

1.2.10. Спринклерні зрошувачі установок належить встановлювати в приміщенні або в обладнанні з максимальною температурою навколишнього повітря, °С:

до 50       — з температурою руйнування теплового замка  72 °С;

від 51 до 70                              те саме                                   93 °С;

від 71 до 100                               -«-                                      141 °С;

від 101 до 140                             -«-                                      182 °С;

від 141 до 200                             -«-                                      240 °С.

1.2.11. Спринклерні зрошувачі водозаповнених установок належить встановлювати розетками вгору або вниз, в повітряних і водоповітряних установках — розетками вгору.

Спринклерні зрошувачі установок водяного пожежогасіння необхідно встановлювати перпен­дикулярно площині перекриття (покриття), спринклерні зрошувачі установок пінного пожежога­сіння — дифузором вниз або вгору під кутом, що не перевищує 15° до вертикалі.

1.2.12. Спринклерні настінні зрошувачі використовуються у водозаповнених, повітряних і водо­повітряних установках. Відбивач зрошувача належить розмішувати паралельно площині підлоги.

Для неопалюваних складів з висотним стелажним зберіганням у внутрішньостелажному прос­торі належить використовувати настінні зрошувачі.

1.2.13. В будинках з балковими перекриттями (покриттями), які мають нульову межу поши­рення вогню, з виступаючими частинами (ребрами) заввишки більше 0,32 м, а в інших випадках -більше 0,2м, спринклерні зрошувачі належить встановлювати між балками, ребрами плит та іншими елементами перекриття (покриття), що виступають, у кожному такому відсіці з урахуванням забез­печення рівномірності зрошення підлоги.

1.2.14.В будинках з односхилими і двосхилими покриттями, що мають нахил більше ніж 1/3, відстань по горизонталі від спринклерних зрошувачів до стін і від спринклерних зрошувачів до гребеня покриття повинна бути не більше 1,5м- при покриттях з нульовою межею поширення вогню та не більше 0,8 м — в інших випадках.

1.2.15. Відстань від розетки спринклерного зрошувача установки водяного пожежогасіння до площини перекриття (покриття) повинна бути від 0,08 до 0,4 м.

Відстань від нижньої площини дифузора пінного спринклерного зрошувача до площини пе­рекриття (покриття) повинна бути не більше 0,5 м.

Відстань від відбивача спринклерного настінного зрошувача до площини перекриття (покриття) повинна бути від 0,07 до 0,15м.

1.2.16 У внутрішньостелажному просторі спринклерні зрошувачі слід встановлювати під екра­ном, відстань від розетки спринклерного зрошувача до екрана повинна бути від 0,10 до 0,25 м. Відстань від розетки зрошувача до верху вантажів, які зберігаються, повинна бути не менше 0,05 м.

1.2.17 Для подавання води або води зі змочувачем належить використовувати зрошувачі сприн­клерні з ввігнутою розеткою (установлення розеткою вгору), з плоскою розеткою (установ лення розеткою вниз) та настінні зрошувачі.

У внутрішньостелажному просторі спринклерні зрошувачі з ввігнутою розеткою встановлю­ються розеткою вниз.

Для подавання розчину піноутворювача і отримання піни належить використовувати зрошувачі пінні спринклерні.

1.2.18 Відстань між спринклерними зрошувачами установок водяного пожежогасіння, що вста­новлені під рівним (без виступів) перекриттям (покриттям), повинна бути не менше 1,5м.

Відстань між спринклерними зрошувачами і стінами (перегородками) не повинна перевищувати половини відстані між спринклерними зрошувачами

Відстань між спринклерними зрошувачами і стінами (перегородками) з ненормованою межею поширення вогню не повинна перевищувати 1,2 м.

1.2.19 В місцях, де існує небезпека механічного пошкод ження, спринклерні зрошувачі повинні бути захищені.