Особливості прийомки в експлуатацію та перевірки працездатності УАПГ

http://sex-onlayn.com отличный сайт

Особливості прийомки в експлуатацію УАПГ.

Зовнішнім оглядом перевіряють:

—         правильність розташування датчиків ( спринклерів, тросових замків) або сповіщувачів ( дотримання прийнятих в проекті відстаней між ними та місць їх розташування);

—         правильність виконання ліній зв’язку від датчиків до шаф управління ( в установках з електропуском) або від універсальних сигналізаторів тиску (СДУ) та електроконтактних манометрів (ЕКМ) до шаф управління, а від них – до пускових пристроїв установки;

—         відповідність проектному рішенню монтажу джерел живлення системи подачі вогнегасячого засобу;

—         правильність розташування зрошувачів (відстані між ними, від зрошувачів до стін та підлоги, їх орієнтування на можливі осередки пожежі);

—         правильність прокладки трубопроводів (прямолінійність труб, вертикальність стояків, міцність кріплення до будівельних конструкцій і т.ін.);

—         наявність блокувального пристрою, попереджуючого передчасне включення установки об’ємного гасіння, та пристрою для відключення вентиляції;

—         наявність світової та звукової попереджувальної сигналізації про необхідність евакуації людей до пуску системи подачі вогнегасячого засобу;

—         правильність монтажу вузлів управління та  пристроїв ручного пуску;

—         відповідність кількості засобів гасіння, кількості передбаченій проектом;

—         фарбування насосів, вузлів управління, пристроїв ручного пуску, балонів і ємностей для вогнегасячих засобів, трубопроводів відповідно до вимог нормативних документів;

—         правильність влаштування приміщення станції пожежогасіння;

—         наявність вимагаємої кількості запасних частин (спринклерів, тросових замків, піропатронів, сигнальних ламп і т. ін.) та місць для їх зберігання.

Працездатність АУПГ перевіряється згідно технічної документації на окремий вид УАПГ яка додається до установки заводом виготовлювачем.

Приводять у вихідний, а потім в робочий стан та випробовують працездатність автоматичних засобів знаходження пожежі. Приводять у вихідний, а потім в робочий стан засоби автоматизації управління. Контролюють роботу блокувального пристрою для відключення вентиляції при пуску установок об’ємного гасіння, а також роботу попереджувальної сигналізації в установках об’ємного гасіння. Перевіряють роботу пристрою ручного (або дистанційного по місцю розташування станційного обладнання) пуску.

Випробовують системи пуску установки та подачі засобів гасіння (обов’язково звернути увагу на недопущення попадання вогнегасячих засобів у захищаєме приміщення) для чого:

—         в водяних та пінних спринклерних установках відкривають зливний вентиль КСК, при цьому вмикається сигнал тривоги (електричний дзвінок від включення СДУ), тиск в пневмобаці знижується, і встановлений на ньому електроконтактний манометр вмикає насос підвищувач (в установках з автоматичним пуском). Зливний вентиль закривається – сигнал тривоги від КСК відключається. Установку приводять в робочий стан;

—         в водяних та пінних дренчерних установках закривають вентиль на КГД (перекривають доступ вогнегасячого засобу в приміщення), відкривають кран ручного пуску на побуджувальному трубопроводі (в установках з пневматичним та тросовим пуском) або вмикають електрозасувку (в системах з електропуском), при цьому спрацьовує сигнал тривоги і вмикається насос-підвищувач. Установку приводять в робочий стан;

—         в установках газового і аерозольного пожежогасіння з електропуском знижують тиск в пусковому балоні до 23 Атм – на щиті управління спрацьовує звуковий сигнал і загорається лампочка «тиск нижче норми». При допомозі балону ресиверу підкачують повітря в пусковий балон до тиску 25 Атм.

Випробовують працездатність АУПГ з імітацією ознак пожежі. Пробне включення установки проводять по кожному захищаємому напрямку – в режимі знаходження пожежі та сповіщення про нього, по одному з захищаємих напрямків в режимі пожежогасіння;

—         в водяних спринклерних установках розплавляють замок спринклера, тиск в побуджувальній мережі знижується, спрацьовує сигнал тривоги (від КСК або СДУ), вода або розчин з пневмобаку поступає в мережу і до вскритого спринклера; імпульс  на включення насоса-підвищувача формується за допомогою СДУ або електроконтактного манометра, який спрацьовує після зниження тиску в пневмобаці на 0,1 Атм (в системах з автоматичним пуском; в системах з ручним пуском після подачі сигналу тривоги насос-підвищувач вмикають вручну) – вода поступає в розподільчу мережу і дозуючий пристрій (в пінних установках); установку приводять в робочий стан;

—         в водяних і пінних дренчерних установках викликають спрацювання датчика (спринклера, тросового замка, сповіщувача), після чого в установці проходять процеси, які описані вище; установку приводять в робочий стан;

в установках газового і аерозольного пожежогасіння з електропуском працездатність перевіряють за допомогою імітації ознак пожежі, на які розрахований сповіщувач. При випробовуванні підривають піропатрони в розподільчому пристрої і в головці ГЗСМ пускового балону. При перевірці працездатності імітують ознаки пожежі, викликаючи спрацювання сповіщувача, а на розподільчому пристрої та головках ГЗСМ замість піропатронів підключають електричні лампочки. Загорання лампочок після спрацювання сповіщувача свідчить про справність та працездатність установки.

Автор: admin | 19.11.2010

В рубриках: Основні вимоги до влаштування порошкових УАПГ | Комментарии к записи Особливості прийомки в експлуатацію та перевірки працездатності УАПГ отключены

Правила пожежної безпеки в Україні (витяг)

6.1.2. Будівлі, приміщення та споруди повинні обладнуватися зазначеними установками відповідно до вимог будівельних норм, правил, стандартів та інших нормативних документів, які не суперечать цим правилам.

Апаратура й обладнання, що входять до складу установок, повинні відповідати чинним стандартам, технічним умовам, документації заводів виробників, мати сертифікат якості і бути без дефектів.

6.1.7. У приміщенні диспетчерського пункту (пожежного поста) та інших місцях розміщення приладів сигналізації та приладів керування має бути вивішана інструкція про порядок дій чергового (оперативного) персоналу на випадок появи сигналу про пожежу або про несправність в УПС або АУПГ. Диспетчерський пункт (пожежний пост) повинен бути обладнаний телефонним зв’язком та укомплектований електричним ліхтарем.

6.1.8. Диспетчерські пункти (пожежні пости), операторські технологічних цехів і станції пожежогасіння повинні бути забезпечені схемою пожежної сигналізації та (або) установок пожежогасіння, а також інструктивними матеріалами про керування установкою (системою) пожежогасіння та про дії щодо оповіщення про аварію і (або) пожежу.

6.1.9. На пультах керування диспетчерських пунктів (пожежних постів), на блоках пожежної автоматики, біля кожного вузла керування і розподільчого пристрою систем пожежогасіння повинні бути вивішені (установлені) таблички із зазначенням захищуваних приміщень або технологічного устаткування.

6.1.10. На об’єкті повинна вестись експлуатаційна документація, в якій необхідно реєструвати :

—         зміст, терміни та виконавців (юридичних і фізичних осіб) проведення ТО та ППР;

—         дату і обставини санкціонованих та помилкових спрацювань УПС та АУПГ, дату виходу з ладу автоматичних засобів та час усунення недоліків;

—         дату й результати контрольних перевірок і періодичних випробувань УПС та АУПГ.

На об’єкті також має бути така документація:

—         акт прийняття та здачі установок в експлуатацію;

—         проектна документація та виконавчі креслення на установку

—         паспорти на устаткування та прилади

—         інструкція з експлуатації установки і посадові інструкції

6.1.11. Для якісної експлуатації УПС та АУПГ на об’єкті наказом або розпорядженням адміністрації повинні бути призначені :

—         особа, відповідальна за експлуатацію УПС та АУПГ

—         оперативний (черговий) персонал для контролю за працездатним станом УПС та АУПГ (оперативний персонал – для щоденного контролю; черговий персонал – для цілодобового). Функції оперативного та чергового персоналу можуть суміщатись.

6.1.13. Оперативний (черговий) персонал повинен знати :

—         назву та місце знаходження захищуваних приміщень

—         порядок виклику пожежної охорони в разі отримання сигналу тривоги та взаємодії з пожежними підрозділами під час ліквідації пожежі та її наслідків

—         порядок визначення працездатності установки в період експлуатації

—         порядок ведення експлуатаційної документації

6.1.14. Запас зрошувачів і пожежних сповіщувачів на об’єкті повинен становити не менше 10% від кількості змонтованих

6.1.26. Електроживлення УПС, КОПС та АУПГ має здійснюватися згідно з вимогами будівельних норм та ПУЕ.

У разі використання як джерела резервного живлення акумуляторної батареї її ємність повинна забезпечувати роботу систем сигналізації протягом однієї доби в режимі чергування і не менше трьох годин в режимі “ТРИВОГА”

6.1.30. Переведення установок з автоматичного пуску на ручний не допускається, за винятком випадків, обумовлених в нормативних документах.

Пристрої ручного пуску АУПГ повинні бути опломбовані, захищені від несанкціонованого приведення в дію та механічних пошкоджень і встановлюватися поза можливою зоною горіння, в доступному місці. Для визначення їх місцезнаходження повинні застосовуватися вказівні знаки, розміщені як всередині, так і поза приміщенням.

6.1.31. Елементи та вузли АУПГ повинні бути пофарбовані відповідно до вимог чинних стандартів.

6.1.32. Не допускається встановлювати замість тих зрошувачів, що спрацювали, та несправних зрошувачів пробки та заглушки.

6.1.33. Забороняється :

—         використовувати трубопроводи АУПГ для підвішування або кріплення будь-якого устаткування

—         приєднувати виробниче устаткування та санітарні прилади до трубопроводів живлення АУПГ

—         встановлювати запірну арматуру та фланцеві з’єднання на трубопроводах живлення та розподільчих трубопроводах.

6.1.35. Приміщення, де розташовані вузли керування, насосні станції, станції пожежогасіння, повинні мати аварійне освітлення і бути постійно замкненими.

Приміщення станцій пожежогасіння, насосних станцій слід забезпечити телефонним зв’язком з диспетчерським пунктом (пожежним постом). Ключі від приміщень повинні бути в обслуговуючого та оперативного (чергового) персоналу. Біля входу в приміщення має висіти табло з написом “Станція (вузол керування) пожежогасіння”.

6.1.36. Підлягають дозарядці (перезарядці) посудини та балони установок пожежогасіння, маса вогнегасної речовини або тиск середовища в яких знизилися відносно значень встановлених експлуатаційною документацією, на 10% і більше.

Посудини та балони АУПГ треба захищати від потрапляння на них сонячних променів та безпосереднього впливу опалювальних або нагрівальних приладів.

6.1.38. Автоматичні установки об’ємного пожежогасіння, котрі мають електричну частину і призначені для захисту приміщень з перебуванням у них людей, повинні мати :

—         звукову та світову сигналізацію, яка сповіщає про подавання у ці приміщення вогнегасної речовини

—         пристрої переключення автоматичного пуску на ручний з видаванням відповідного сигналу у приміщення чергового персоналу

—         пристрої затримання випуску вогнегасної речовини у захищуваний об’єм.

Всередині захищуваного приміщення повинен видаватися світловий сигнал у вигляді напису на світлових табло “Газ – виходь!” (“Піна – виходь!” тощо) та звуковий сигнал оповіщення. Біля входу до захищуваного приміщення повинен встановлюватися світловий сигнал “Газ – не заходити! (“Піна – не заходити!” тощо), а в приміщенні чергового персоналу – відповідний сигнал з інформацією про подавання вогнегасної речовини.

6.3.3.1. Трубопроводи й насоси необхідно фарбувати у відповідний колір згідно з ГОСТ 12.4.026-76*, ГОСТ 14.202-69.

6.3.3.6. Біля входу в приміщення насосної станції слід розміщувати напис (табло) “Пожежна насосна станція” з освітленням у ночі.

Автор: admin | 24.10.2010

В рубриках: Основні вимоги до влаштування порошкових УАПГ | Комментарии к записи Правила пожежної безпеки в Україні (витяг) отключены